Певно, Адам таки був трохи гуцулом. Відтак, покидаючи з Євою райський сад, насправді прикрився не фіговим листям, а гордо накинув на плечі шкіру золотого руна. З того часу підприємливі «діти Карпат» чого тільки не навчилися виробляти зі шкіри! Починаючи від прикрашених вишивкою та аплікацією кожухів, шапок, постолів і аж до прикрас і навіть ґудзиків!
Зрештою, хтось собі може уявити легеня-красеня без шкіряної тобівки за плечима, чересел – на поясі, недбало накинутого на плечі кептаря чи кожушка та взутого не у ладні чобітки, а фірмові кросівки? Отож-бо! При цьому кожну річ прикрашають чудові орнаменти, що не тільки тішать око, а й слугують оберегом і таким собі листом-побажанням від майстра – власникові речі. До речі, вчені довели, що художні якості шкіряних виробів гуцулів виготовлені стовідсотково заради доцільності та логіки, виконують захисну функцію, слугують оберегом, а способи вичинки хутра те декорування металевими пластинами нагадують давньоруські технології, що підтверджують археологічні знахідки інструментів та знарядь. Разом із тим, гуцульські майстри вміло перейняли технології вірменських та єврейських майстрів, вдало запровадили новітні матеріали: ґудзики, бляшки, лелітки, фабричну фурнітуру й нитки.
А вдивіться в орнамент! У Косово донині вишивають складний візерунок «дерева життя», компонуючи його з іншими старовинними символами та стилізованими геометричним зображенням, своєрідно переплітаючи-поєднуючи трикутники, зубці, гачкоподібні «кучері».
Згодом майстри почали оздоблювати вироби, насамперед ремені, сумки, взуття тисненням, оздоблювати металом (мосяжними цвяшками, бляшками, бовтицями), застосовувати перфорацію та робити аплікацію зі шкіри іншого кольору чи сап’яну. Додатковим декоративним елементом стали пряжки, бісер або більш крупне намисто, вишивка різними техніками кольоровими нитками.
Давні солярні знаки віднедавна «оселилися» на портфелях, наплічниках і ременях, жіночих клатчах, сумочках і корсажах та навіть на ділових чоловічих сумках. Водночас про неабиякий хист народний майстрів свідчить кептар (походить від румунського слова «груди»; стародавній одяг жителів Карпат – кожушок без рукавів, який виготовляли з овчини і оздоблювали кольоровим сап’яном, вовною, бляшаними кружальцями).
Важко уявити, скільки зусиль, праці та… води застосовує майстер, аби шкіра стала м’якою та ніжною: спочатку її ретельно вимочують у спеціальному розчині, а потому чистять, вимочують у солоній воді на п’єцу, добре мнуть, а вже тоді беруться до шиття. Зате й носяться ці речі ціле сторіччя!
Турфірма організовує майстрів на корпоративні фестивалі:
організація роботи майстрів та проведення майстер-класів на мальовничій місцевості серед гір в Івано-Франківськійобласті;
організація роботи майстрів та проведення виїзних майстер-класів з Івано-Франківської області;
декорування території в етнічному стилі;
прокат старожитностей;
прокат дерев’яних конструкцій (столи, лавки, гуцульські огорожі, драбини, острови).
Інформацію можна використовувати з посиланням на сайт:
http://www.okraina.com.ua/
Туристична фірма «Окрайна»
http://www.okraina.com.ua/tours/korporatyvni-tury/