Ех, і вміли наші діди парубкувати,
або Повії Станиславова (ч. 3)
У міжвоєнній Польщі проституція була легалізована, хоча борделі заборонені. Кожна повія мусила зареєструватись у санітарно-звичаєвій комісії та проходити медогляд. Але не всі хотіли «світитися». Поступово «дівчатка» Станиславова поділилися на три категорії: таємні (нелегальні), офіційні та елітні. Почнемо з перших.
«Свєжо майова потка за злотого»
Отож повії мали двічі на тиждень проходити медогляд. Кожен візит до лікаря коштував недешево – 5 злотих. Якщо у «жриці кохання» виявляли «хворобу Венери», з бізнесом доводилось прощатися – її чекало лікування. Ясна річ, чимало шльондр пішли у «підпілля». Такі «панянки» обходилися клієнтам значно дешевше – за ризик.
Проститутки періодично мінялися, аби не приїстися клієнтам: на весні вони їхали на заробітки до Львова, і навпаки. На початку травня вулицями ходили яскраво наряджені пані, які зазивали чоловіків: «Свєжо майова потка за злотого».
Їхніми послугами користувались найбідніші чоловіки міста. Зазвичай повії працювали просто неба – у скверах, на березі річки, а ввечері на трибунах стадіону «Сокіл». Якось одну панянку поліція спіймала на гарячому під стінами костелу (музей мистецтв). Та найбільше повій було у міському парку. Вони коштували півзлотого і працювали прямо у кущах. Поруч розташовувались казарми, тому військові не давали цим лісовим феям сумувати. Сусідні улани частенько тікали у «самоволки» на короткі, але насичені побачення.
Проституцією тоді можна було займатися при досягненні 21 року. Кожна офіційна повія мала медичну книжку із записами про медогляди, та мала пред’являти клієнту на вимогу. До речі, до лікаря належало «приходити тверезими і чистими. В амбулаторіях не співати голосно пісень, не палити цигарок, не галасувати, не сперечатися з лікарями».
Тому зареєстровані офіційні повії коштували недешево. Залежно від досвіду та «виробничого стажу» плата за сеанс становила 5-10 злотих. Їхніми клієнтами були представники середнього класу – залізничники, конторські клерки, молодші офіцери, поліцейські. А одного разу під час облави у борделі застукали… учня 8‑го класу гімназії.
Елітні повії промишляли у модних кав’ярнях та дорогих ресторанах. Тож у народі їх звали фордансерами або паркетними танцюристами/танцюристками. У Станиславові ними «славився» готель «Варшава» («Дністер»).
Любов Білобрам, мешканка Станиславова у своїх спогадах описала, що там робилось у 1930-х роках. «У цьому закладі постійно працювали молоді люди – жінки й чоловіки віком до 30 років, зобов’язані розважати клієнтів. За це господар ресторану кожного тижня платив їм. Дівчата у бальних сукнях розважали офіцерів. А молодики у смокінгах пропонували самотнім старшим дамам розмову та запрошення до танцю. Окремі з них проводили «фордансера» за свій столик і весь вечір втішалися його присутністю. Насамкінець «танцівник» був зобов’язаний провести пані до візника, підсадити у коляску та поцілувати ручку на прощання. Так його «робота» закінчувалась. Результати приватної домовленості «фордансерів» з відвідувачками ресторану не цікавили хазяїна закладу».
Від паркетних танцюристів (і танцюристок) вимагалось: гарно танцювати, поводитись за столом, підтримувати бесіду та мати почуття гумору. Крім «приватної домовленості», клієнт оплачував ресторанний рахунок, який сягав 20-30 злотих. Дозволити таке могли банкіри, адвокати, лікарі, старші офіцери, багаті купці, чиновники. Постійним клієнтом числився колишній станиславівський повітовий староста. Частенько навідувався і діючий бургомістр Отинії. Цікаво, що повії надавали перевагу молодим клієнтам, оскільки ті робили свою справу швидко. Натомість із «пенсіонерами» треба було повозитися.
З приходом перших совітів для повій настали важкі часи. Дослідник Роман Чорненький наводить сумну статистику. В ніч на 4 квітня 1940 року зі Станіславської області НКВС депортувало у Казахстан 133 проститутки. Планувалося вивезти більше, але хтось працевлаштувався, хтось сховався, а хтось вчасно завагітнів. Щоправда, були й такі, які зуміли адаптуватися до нових умов. Вони швидко засвоїли російські матюки, навчились пити горілку з гранчаків і впевнено дивились у майбутнє.
На фото: ресторан «Варшава». Тут «зажигали» фордансери
Тематичні екскурсії по Івано-Франківські області (Станіславову).
Туристична фірма «Окрайна»
http://www.okraina.com.ua/tours/karpaty/