паломницькі тури, тури в Почаїв, Почаївська Лавра, Святодухівський скит, джерело Святої Анни, Кременець

Тернопіль – Почаїв – Святодухівський скит – джерело Святої Анни – Кременець – Тернопіль

План мандрівки

Зустрiч групи на залізничному вокзалі в Тернополі (7:30)
Екскурсiйний переїзд в Почаїв
Почаївська Лавра
Чудотворна iкона Матерi Божої «Почаївська». Стопа Божої Матерi Почаївської Лаври. Печерна церква Преподобного Iова Почаївського. Мощi Святих Угодникiв Божих
Вiльний час (для особистих потреб)
13:00 Обiд в ресторані «Софiя»
Екскурсiя по архiтектурному комплексу Лаври. Свято-Успенський собор (1771–82 pp., арх. Г.Гофман), Троїцький собор (1906–12 pp., арх. А.Щусєв), келії (1771–80 pp.), Архієрейський дім (1825 p.), дзвінниця (1861–69 pp.) висотою 65м., надбрамний корпус (1835 p.)
Почаївська Лавра – одне з величних в Україні місць прощі на 5 серпня – Почаївської Божої матері, Успіння Пресвятої Богородиці (28 серпня) і преподобного Йова (10 вересня)
До її святинь належать: слід стопи Матері Божої з джерелом цілющої води, її чудотворна ікона, мощі преподобного Іова, Амфілохія
Святодухівський скит
У лісі за монастирським цвинтарем на мальовничому пагорбі стоїть Святодухівський скит, відкритий тут 1903 р. Усі споруди цього порівняно невеличкого монастиря, підпорядкованого Почаївській Лаврі, побудовані в неоруському стилі
Виїзд в село Онишківці. Джерело Святої Анни. Купальня Святої Анни. Вiльний час (для особистих потреб)
Переїзд в Кременець
Древній Кременець зустріне прочан золотоверхими куполами Свято-Богоявленського жіночого монастиря (XVII ст.), Полковою церквою (XIX ст.), костелом Св. Станіслава (XIX ст.), Свято-Миколаївським собором (XVI ст.)
Святині: Кременецька ікона Божої Матері; ікона Святого Великомученика Пантелеймона з часткою мощей, що випромінюють тепло; ікона Святого Великомучениці Варвари з часткою мощей
Додатково екскурсійний огляд: музей-садиба Юліаша Словацького та гора Бона
Кременець — батьківщина видатного польського письменника першої половини ХІХ ст. Юліуша Словацького. Майбутній геній народився тут 4 вересня 1809 р. в сім’ї професора Волинської гімназії. Через два роки після його появи на світ родина переїхала до Вільна, де батькові запропонували університетську кафедру вимови і поезії, а наприкінці 1814 р., після його смерті, хлопчик повернувся з матір’ю до Кременця
Образ рідного Кременця, що виринає з творів поета, вражає неймовірною, майже фотогарфічною докладністю. Особливо це помітно в поетичній повісті «Година думи»:

Там є гора крута, котра зоветься Бона,
Над містом тінь її панує, мов корона;
Похмурий замок там, зблизька руїни зрима,
приймає безліч форм, залежно від погоди;
Вдень дивиться стрільницьблакитними очима,
Вночі нагадує корону та клейдони...

Переїзд в Тернопіль (19:00)
Відправка групи на залізничний вокзал в Тернополі (альтернатива етно-ресторан «Старий Млин»)