Екскурсія «Золота підкова Лева»: замки Львівщини, Золота підкова, Золочів, Підгірці, Олесько, Підкамінь

Золота підкова Лева з Підкаменем 3 жовтня

  • Золота підкова Лева з Підкаменем
  • Золота підкова Лева з Підкаменем
  • Золота підкова Лева з Підкаменем
  • Золота підкова Лева з Підкаменем
  • Золота підкова Лева з Підкаменем

240 грн.

Один день

Тернопіль — Золочів — Підгірці — Олесько — Підкамінь — Тернопіль

План мандрівки

1 ДЕНЬ
Тернопіль 7:30 Зустріч групи на залізничному вокзалі
Переїзд – Тернопіль – Золочів – Підгірці – Олесько – Підкамінь – Тернопіль
Золочів Замок, XVI–XVII ст. Китайський палац, XVIIІ ст. Обід
Підгірці

Городище стародавнього Пліснеська. Підгорецький Благовіщенський монастир чину Святого Василія Великого. Палац, 1635–1640 рр. Костел Св. Йосифа і Воздвиження, 1752–1766 рр. Парк з парковими спорудами, XVII–XVIІI ст.

Олесько

Замок, XIІI–XVIІI ст. Виставка західноєвропейських тортур. Середньовічний бар «Гридниця». Прогулянка парком. Їзда верхи на коні або на бричці. Сувеніри з чорної глини  (Гавареччина, Олесько, Львів)

Підкамінь Крестопроісхожденський монастир, XVII–XVIIIст. Камінь-моноліт. Печера – церква. Печера – келія
Тернопіль 21:00 Залізничний вокзал
Поїзд

прибуття

49К Київ – Трускавець (Київ 23:52 – Тернопіль 7:30)

7К Київ – Чоп (Київ 23:58 – Тернопіль 7:18)

відправка

50Л Трускавець – Київ (Тернопіль 22:30 – Київ 6:17)
    У вартість мандрівки включається
  • Транспортне обслуговування
  • Екскурсійне обслуговування
  • Вхідні квитки
  • Обід
  • Страхівка
  • Супровід групи
  • У вартість мандрівки не включається
  • Квитки на поїзд

Туристичний продукт туроператора ПП «Крилос КОМ» за тарифами туроператора

    Золочів
  • Замок, XVI–XVII ст.

Місто і фортеця знаходилось на перетині важливих торгівельних галицьких шляхів. У Золочеві Глинянський тракт «злучався» з дорогою на Теребовлю і Галич. Ця обставина і дала давню назву «Злучів», яка згодом трансформувалася у Золочів. «Вілла Золочів» складалася з житлового двору та нечисленної сільської забудови.
Тепер – це побудований за голландською системою та витриманий у стилі ренесансу з каменю витягнутий прямокутник, оточений земляними валами, укріплений іззовні тесаними кам’яними плитами і встановленими на їх рогах п’ятикутними бастіонами.
У палаці Золочівського замку зберігся і дуже дотепно влаштований «ватерклозет». Ринва з даху була проведена через унітаз, а на дворі знаходилася крита вигрібна яма. У такий спосіб дощова вода «змивала всі сліди». Наголошуємо на цьому, адже відомо, що в тогочасному Версалі нічні горшки виливали просто в сад, на троянди !!!

  • Китайський палац, XVIIІ ст.

Палац є наочним прикладом захоплення модою на «китайщину», яка поширилася по всій Європі. Опис мандрівників, а також вироби, що потрапляли торговими шляхами з Східної Азії до Європи, створювали враження про Китай як про «країну раю на Землі».
Китайський палац у Золочеві є одним із трьох у Європі. Які збереглися і донині.

    Підгірці
  • Палац, 1635–1640 рр.
  • Костел Св. Йосифа і Воздвиження, 1752–1766 рр.
  • Парк з парковими спорудами, XVII–XVIІI ст.

Це і є уславлений колись у всій Європі, а тепер призабутий Підгорецький замок. В його ансамбль входить оточений складною оборонною системою триповерховий палац, заїжджий двір, костьол і парк. Про призначення замку сповіщав напис латинською мовою на мармуровій таблиці при вході до нього: «Вінець ратних трудів – перемога, перемога – тріумф, тріумф – відпочинок». Саме для відпочинку коронного гетьмана (головнокомандуючого всіма збройними силами Речі Посполитої Станіслава Конєцпольського) і був споруджений замок у Підгірцях.
У давнину палац складався з просторих залів. Все тут було прекрасне: долівка, декоративні стіни, мармурові портали і каміни, позолочені склепіння. Надзвичайно високу мистецьку вартість мали плафони стель, вони відзначалися багатим рисунком і профілями.

    Олесько
  • Замок, XIІI–XVIІI ст.

В Олеському замку у 1570 р. народився нащадок давнього українського боярського роду Іван Данилович. Як для свого часу, Іван будь-якими способами намагається поліпшити своє суспільне становище. Одружившись на Катерині Красницькій, Данилович за її придане починає розбудовувати замок. Вдруге він одружується з дочкою коронного гетьмана Станіслава Жолкевського – Софією. Саме завдяки їй він отримує другу частину Олеського замку, а також землі на Чигиринщині.
Масштаб будівництва в Олеську вражав сучасників. Про його розмах свідчить кількість каменю і цегли, які фірами підвозили до замку.
Дві найяскравіші події, котрі сталися в стінах замку, поставили КРИВАВУ та КОРОНУ печать в його історії !!!
Через позицію І. Даниловича у 1615 р. сталася велика трагедія. Син коронного гетьмана Речі Посполитої Адам Жолкевський, закоханий у дочку І. Даниловича від першого шлюбу, на знак протесту привселюдно вдарив себе ножем і так покінчив життя самогубством.
У 1629 р. дочка Даниловича Теофілія в Олеському замку народжує сина Яна – майбутнього польського короля Яна ІІІ Собеського – переможця знаменитої битви під Віднем 1683 р.
Сам Ян Собеський про цю подію пише так: «Народився я в Олеську, замку на високій горі, в милі від Білого Каменя, де теж король Михайло народився. Під час свого народження били сильні громи так, що аж кравець моєї мами від того оглух і був глухим до самої смерті. У цей же час татари напали на околиці замку».

    Підкамінь
  • Камінь-моноліт

Результати археологічно-архітектурних досліджень ,проведених 1984-97 рр. під керівництвом Рожка, засвідчують існування на Камені в часи Галицько-Волинського князівства двоярусної оборонної споруди. Перший її поверх складає приміщення розміром 10 х 2 м. х 2,6 м., в основі якого на скелі розміщено дві погибельні ями. Тут, був склеп або ж келія. Розміщення на скелі (на другому поверсі) храму підтверджують викуті на її вершині ще дві ніші для християнських поховань та виявлені біля її підніжжя керамічні плитки XII–XIII ст. уживані лише в церковних підлогах.

  • Домініканський монастир, XV–XVIII ст.

Наприкінці XVII ст. продовжувалося будівництво монастиря та костелу. Значні кошти на цю справу виділяв польський король Ян ІІІ Соб’єский, офірував численні коштовності здобуті у битвах з турками. Ян ІІІ Соб’єский часто говорив: «Я зроблю вам із Підкаменяя другу Ченстохову !». За його сприянням завершилося будівництво монастиря.