Слідами фільму «Тіні забутих предків»

• Зустріч групи о 10:00.

Перша частина екскурсії 10:00 – 13:30

Верховина – Буковецький перевал – Верхній Ясенів – Криворівня

• Розповідь про маленьких Івана та Марічку.
• Буковецький автомобільний міст.
• Іван із ягням на руках зустрічає колядників біля дерев’яної каплички.

«Іван Палійчук був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків. У сім літ дивився на світ інакше, умів знаходити помічне зілля…, знав, що на світі панує нечиста сила, що арідник (злий дух) править світом, що в лісах повно лісовиків, що в лісі блукає веселий чугайстер, танцюють нявки, ховається щезник».

• Присілок Печіще, річка Чорний Черемош.
• Іванко кидає віночок малої Марічки у води Черемошу, що є поганим знаком – їм ніколи не бути разом.

• Прощальний танець закоханих Івана та Марічки. Марічка під час танцю втрачає свідомість, що свідчить про її вагітність.

«Ізгадай мні, мій миленький, два рази на днину, а я тебе ізгадаю, сім раз на годину».
«Та ж я тебе Марічко забути не зможу доки свої білі ручки на груди не зложу».

Співаночки мої милі де я вас подію.
Хіба я вас співаночки горами посію.
О, як буде добра доля я вас позбираю.
А, як буде лиха доля я вас занихаю.
Ой кувала мни зозуля та й біля потічка.
А хто склав співаночку Іванко й Марічка.

• Мати проводжає сина Івана Палійчука літувати на Чорногірську полонину.
• Гуцулки купають Івана в хоромах у цебрі.
• Гуцулки відправляють Івана у старости до Палагни.
• Восьмеро дітей дивляться через вікно на подвір’я.
• Скрипкові мотиви Могура (гуцул-скрипаль, котрий озвучив фільм).

Вербовая дощечка, дощечка,
По ній ходить Настечка, Настечка.
Червоніють чоботи, чоботи,
В Криворівні зроблені, зроблені,
А в Космачі зношені, зношені.

Присілок Заріччя

• Іван і Палагна святкують Святий Вечір.
• Іван годує свою худобу на Святий Вечір.
• Палагна виходить із хати ворожити на Юрія.

• Марічка проводжає Івана в Чорногірську полонину на літування.
• Гуцулка насміхається з неї і питає з натяком «Єк спала, Марічко?».

Ой прибігла з полонинки білая овечка.
Люблю тебе файна любко, та й твої словечка.
А як будуть вівчєрики білі вівці пасти.
Будуть твої співаночки за кресані класти.
Ой кувала ми зозулька, тай біля потічка.
А хто склав співаночку, Йванова Марічка.

• Іван пливе на дарабі по Чорному Черемошу.

• У музеї збережені побутові речі українців-горян; фотоколекція: мисливство в горах Карпатах, військові світлини.

Друга частина екскурсії - 14:30 – 18:30

Верховина

• Духовна культура пастухів.
• Побут пастухів.
• Розподіл та оплата праці.
• Трудовий порядок дня у пастухів.
• Полонинський посуд і начиння.
• Доставка молочних продуктів до села.
• Житло і господарські споруди.
• Вибір місця для будівництва колиби відповідно до вірувань і ворожінь.
• Доїння худоби і переробка молока.
• Гуцули з овечого (коров’ячого) молока виготовляли основні продукти: грудковий сир («будз»), з якого робили бринзу, вурду, жентицю і густе кисле молоко («гуслянку»).

• Кам’яна майстриня.

Дівчисько, маленьке з вигляду, вигадало прикрасити стіни хати, гуцульську піч та ванну кімнату орнаментами з річкового каміння річки Черемошу. Як той бузьок за жабами, Оксана влітку ходила по річці, вишукуючи оригінальні камінці.

• На подвір’ї майстрині встановлено мистецькі силуети.
• Стіни хатинки розмальовані квітами та козенятами.
• Жар-птах, зроблений з пір’я, прикрашає комірчину.
• Вздовж хатини замість огорожі розташовано стовбці-вази з черепків, коралів, скелець.
• Жалюзі із кукурудзянки затуляють вікна від сонця.
• Чайхана, де можна й полежати після чаювання.

У всьому відчувається любов гуцулів до творчості та відпочинку з думками про кохання.

Ей до мене, парубочки, до мене, до мене,
Солодкая ябліночка на подвір’ю в мене,
Солодкая ябліночка, ще солодша грушка,
Ой до мене, парубочки, бо я ваша душка.