Експедиція до каменів-святилищ на Прикарпатті

Коломия – В. Ясенів – Рівня – Криворівня – Буковецький перевал – Снідавка (присілок Безульки) – Коломия

План мандрівки

1 ДЕНЬ	Туристичний маршрут: «Маловідомими стежками Прикарпаття» Звіт туру
Коломия	Зустріч на зал. вок.
Переїзд: Коломия – В. Ясенів – Рівня – Криворівня
В. Ясенів	Місце садиби Чукутихи (Марії Кречунєк, 1836 – 1936) ¹. Розповідь про фестиваль-конкурс гуцульської співанки імені Марії Кречунєк (Чукутихи). Ансамбль гуцульських дримбарів із села Верхній Ясенів, Верховинський район. Знайомство з керівником ансамблю Максимюком Миколою, правнуком Чукутихи. Для відчуття колективного дримбання в турах пропонуватимемо гру 4-х гуцулів у етнічному вбрані і одного заспівувача жартівливих пісень Гуцулії: Криворівнянська (виконується «Гімн Гуцульщини»). Жаб’євська (виконуються веселі застільні наспіви). Бабатки (танцювальна мелодія). Аркан (чоловічий гуцульський танець). Річкова (виконуються веселі застільні наспіви).
Обід
Рівня	В гостях у бджоляра Михайла Ілійчука. Професійна розповідь про карпатську бджолу: Властивості меду та інших медопродуктів. Правильне споживання. Збирання меду бджолами. Бджоли (ієрархія, розподіл робочої сили, функції кожної бджоли). Основні медоноси в Карпатах. Дегустація медопродуктів: Мед травневий (зазвичай цвіт), липневий (липа та різнотрав’я, інколи смерековий). Пилок (перга). Прополіс. Медовуха (натурального бродіння, вигнана з медових сот 50-60% об.). Хміль (20% об.). Настоянки на підморі (мертвих бджолах), також настоянка з прополісу близько 40-50% об. Рамка з медом (з вулика) Невідомий водоспад, висотою 10 м. (утворився після повені у 2008 р.).
Устеріки	Місце злиття Білого та Чорного Черемошу.
Ночлег, с. Криворовня	Садиба зеленого туризму.
Вечеря
2 ДЕНЬ	Туристичний маршрут, 3 год. пішого кроку: «Скельно-печерне святилище Довбушеві Комори на Синицях»
Сніданок
Переїзд: Криворівня
Довбушеві комори	Камінь-моноліт розколений на дві частини. Підземна печера. Опришки та Довбуш. Шукачі скарбів і трагічна смерть.
Вечеря
3 ДЕНЬ	Туристичний маршрут: «Терношорські святилища»
Сніданок
Переїзд: Криворівня – Буковецький перевал – Снідавка – Коломия
Буковецький перевал (піший перехід 1,5 год. до Терношорів)
Терношорська Лада	Богиня Лада, Велика матір: Статуя кам’яної вагітної жінки в 100 тон. Значення святилища. Історичні припущення походження білої раси. Розшифровка сакральних цифр висоти 10,4 м. Богині Лади. Дослідження Каменів-Святилищ Франківськими та Чернівецькими науковцями (патріотами).
Коломия	Відправка із авто, зал. вокзалів.

У вартість туру включається:

Транспортні послуги (мікроавтобус форд транзит 7 м.)
Ночівля в садибі зеленого туризму
Харчування (1-го обід, веч., 2-го сн., веч., 3-го сн.)
Гід 2, 3-го дня

Чукутиха

¹Народилася Марія Кречунєк у Верхньому Ясенові. Там вийшла заміж за Йосипа Полєка (на прізвисько Чукут), з котрим прожила в любові і злагоді 50 років. А так як в гуцулів прийнято жінку називати по прізвиську чоловіка, то й вона стала Чукутихою. Разом з коханим виховали 5 дітей. «Сама Марія Кречунєк-Чукутиха була неземної краси жінка, та ще й розумна, зваблива, талановита, – розповідає старший науковий співробітник відділення «Філія «Гуцульщина» Інституту українознавства Міністерства освіти й науки України Іван Зеленчук. До неї йшли люди за порадою, допомогою, вона знала, як найкраще одягнутися. Та найбільший її талант – пісня. Їх вона сама складала і сама виконувала». Як розповідає Іван Зеленчук, могла співати три дні підряд і жодного разу не повторитись. Але якби не полтавський фотограф Микола Сеньковський, який виставив її портрет на фотовиставку у Франції під назвою «Стара гуцулка» і отримав за неї гран-прі, то ім’я цієї жінки так і залишилось би в невідомості. Хоча на Верховинщині часто можна почути й сьогодні: «Співаєш, як Чукутиха» або «Любляться, як Чукути».