План мандрівки
1 ДЕНЬ | На тур діють ЗНИЖКИ |
5:45 – 6:15 |
Зустріч групи на залізничному вокзалі у Івано-Франківську |
Екскурсійний переїзд – Івано-Франківськ – Галич – Крилос – Коропець | |
Галич |
|
Шевченкове |
|
Крилос |
|
Обід |
|
Коропець |
|
Підготовка до сплаву, інструктаж з техніки безпеки, розподіл по катамаранах | |
Сплав – Коропець – Делева (9 км.) | |
Стінка (екскурсійна зупинка) |
|
Делева |
|
2 ДЕНЬ | |
Сніданок |
|
Сплав – Делева – Возилів (15 км.) | |
Обід | На галявині. |
Возилів |
|
3 ДЕНЬ | |
Сніданок |
Польова куня. |
Сплав – Возилів – Лука (18 км.) | |
Монастирок |
|
Обід | На галявині. |
Лука |
|
Івано-Франківськ |
|
Поїзд, прибуття |
|
Поїзд, відправка |
|
У вартість включається
- Транспортне обслуговування
- Послуги професійного екскурсовода (1-го)
- Харчування (обід, веч. 1-го дня; сн., обід, веч. 2-го дня; сн., обід 3-го дня)
- Послуги інструктора на воді
- Прокат водного спорядження (весла, жилети, катамарани)
- Страхівка
У вартість подорожі не включається
- Квитки на поїзд
- Прокат туристичного спорядження (намет, спальник, килимок)
З собою обов’язково мати
- Рюкзак (сумку) для особистих речей
- Особистий посуд (ложка, миска, кружка)
- Взуття на воду (сандалі)
- Взуття для екскурсій (кросівки)
- Одяг для сплаву (шорти, футболки, теплі речі з кашеміру; обов’язково під час сплаву наявність верхнього одягу з довгим рукавом та брюки !!!)
- Одяг від негоди (захист від дощу, вітру, поліетиленові пакети і поліетиленові мішки для герметизації речей)
- Захист від сонця (головний убір, що закриває вуха, сонцезахисний крем, окуляри)
- Засоби гігієни
- Пластмасові пляшки для джерельної води. Додатково пляшки використовують, як засіб для купання теплою джерельною водою, котра в пляшках зручно нагрівається на сонці
- Рукавиці (захист від сонця та натирання рук)
- Особиста аптечка
- Інше (ліхтарик)
Учасник зобов’язаний
- На воді знаходитися в жилеті
- Виконувати вказівки інструктора
- Дотримуватись правил техніки безпеки
- Оскільки подорож є спортивною і пов’язана з перебуванням на воді, що зумовлює підвищену небезпеку для життя
- Забороняється вживання алкоголю до- і під час сплаву
- Забороняється куріння на суднах
Галич
Одне з найдавніших міст України, перша згадка про нього датується 898 р. в угорському літописі. Стародавній Галич обіймав велику територію – центр розташовувався на місці городища у селі Крилос, саме місто із приміськими селами, монастирями та замками простягалося від Дністра до Лімниці, мешкало в ньому 15 тис. людей.
На горі, що височіє над містом, розміщується Старостинський замок. Свою назву він дістав від того, що у ньому перебував галицький староста – польський королівський намісник навколишніх земель.
Замок входив до системи городищ-укріплень Галич-гори, які захищали стародавнє місто збоку Дністра і розміщувалася на відстані 1-2 км. одне від одного.
В центрі міста храм Різдва Христового. Цікаво, що у такої невеликої церкви дуже глибокі фундаменти, вони сягають глибини п’ять метрів. Припускають, що храм побудований на місці язичницького капища, про що свідчать караїмські хроніки та знахідки язичницьких поховань довкола церкви.
У місті можна відвідати єдиний в Україні музей караїмської історії та культури.
Поява караїмів в Галичі пов’язана із галицьким князем Данилом Романовичем, котрий у 1256 році запросив частину караїмів з Криму до Галича з власних моральних міркувань.
Крилос
Село Крилос лежить на місці стародавнього Галича. На Крилоському городищі до XIV ст. розміщувалися Успенський собор, княжі та боярські палати, монастир. Стародавній Галич складався із Дитинця (укріпленого місця з центральними адміністративними та релігійними спорудами), довколишніх замків та монастирів. У 1606 р. у Крилосі функціонувала друкарня, загалом ця друкарня стала основою книгодрукування у Києво-Печерській лаврі.
У центральній частині Крилоса археологами розкопано фундамент Успенського собору. Цей собор був головним храмом галицького князівства, за своїми розмірами поступався лише двом храмам Києва – Десятинній церкві та Святій Софії. Храм побудований у XII ст., уперше згадується у літописі під 1187 р. у зв’язку з похованням у ньому князя Ярослава Осмомисла.
Ярослав Осмомисл та Галицькі бояри
Найвидатнішим галицьким князем вважається Ярослав Осмомисл (роки правління – 1153-1187), який згадується у «Слові о полку Ігоревім». Саме за його влади Галицьке князівство простягнулося від Карпат до Чорного моря. З його правлінням пов’язана цікава історія, схожа на легенду, але її достовірність засвідчує літописець. Князь Ярослав мав дружину Ольгу (доньку Юрія Долгорукого) та сина Володимира. Однак у 1173 році князь розпочав позашлюбні стосунки з Настею, дівчиною бідного боярського роду Чагрових. Княгиня Ольга втекла із сином та придворними до Польщі. Тим часом могутні бояри перебили бояр Чагрових, Настю схопили та спалили на вогнищі, а позашлюбного сина Олега вигнали в заслання. Самого князя Ярослава примусили присягти на вірність законній дружині, після чого бояри дали йому правити ще 14 років. Боярська могутність у Галичині – особливість князівства. Нащадки великохорватської знаті, бояри були настільки могутніми, що запрошували на галицьке князювання і виганяли князів як їм заманеться.