Княже Прикарпаття

Facebook YouTube RSS

Княже Прикарпаття Індивідуальний тур для групи від 2 чол.

  • Княже Прикарпаття

3 дні

Івано-Франківськ – Галич – Крилос – Коломия – Космач

План мандрівки

1 ДЕНЬ  
Івано-Франківськ

7:00 Зустріч туристів на зал. вок.

Переїзд: Івано-Франківськ – Галич – Крилос – Коломия – Космач

Галич

  • Старостинський замок.
  • Австрійський міст.
  • Храм Пантелеймона.
На храмове свято церкви Св. Пантелеймона, через центральне вікно, яке розташоване в апсиді, потрапляє перший промінь сонця, яке сходить.
Крилос
  • Галичина Могила.
  • Залишки фундаменту Успенського собору.
  • Церква Успіня Пресвятої Богородиці.
  • Княжа криниця.
  • Музей «Древній Галич».
  • Музей дерев’яної архітектури під відкритим небом.
Обід, с. Крилос

Коломия

  • Музей «Гуцульщини та Покуття».
  • Музей «Писанки».

Коломия – невелике містечко, чарівний куточок Прикарпаття, яке має багату і славну історію. «Ворота Карпат» називають її і місцеві жителі і численні туристи. Тут тішить око музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття, музей «Писанки». Музей володіє колекцією понад 6000 писанок, представлених з переважної більшості областей України, а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі, Польщі, Чехії, Швеції, США, Канади, Франції, та Індії. Деякі експонати були виготовлені ще на межі ХІХ-ХХ століть.

Розміщення, с. Космач

Дерев’яна садиба зеленого туризму зі зручностями на коридорі.

Вечеря Гуцульська кухня.
2 ДЕНЬ  
Сніданок Гуцульська кухня.
Космач
  • Похід на гору Ґрегіт (8 год.).
Ґрегіт – найвища вершина Косівщини. З неї відкриваються чудові краєвиди, які тішать око і немов на долоні, видно Чорногірський хребет Карпат. Тут все всіяне величезною кількістю каміння, що додає їй інопланетного вигляду.
Вечеря Гуцульська кухня.
3 ДЕНЬ  
Сніданок Гуцульська кухня.
Космач
  • Майстер-клас по сирних кониках.
  • Майстер-клас по писанкарству.
  • Піший підйом догори 800 м. (відкриваються дуже красиві краєвиди по дорозі).
  • Ткачі (запаски, рушники, крайки, вишивані наволчки на подушки).
  • Музичні інструменти (виробництво, гра).
Обід У Зусихи.
Коломия Зал.вок.

Поїзд, прибуття

43К Київ – Івано-Франківськ (Київ 18:30 – Івано-Франківськ 05:45)

Поїзд, відправка

382 Софія – Москва (Коломия 20:13 – Київ 09:18)

У вартість мандрівки включається

  • Транспортне обслуговування
  • Професійні екскурсії
  • Похід на вершину
  • Майстер-класи
  • Ночівля

У вартість мандрівки не включається

  • Квитки на поїзд
  • Харчування (сн., веч. – 30 грн., обід – 45 грн.)
  • Вхідні квитки
  • Екскурсія по музеях Коломиї
  • Страхівка
Галицький замок

Галицький замок споруджено в середині 14 ст. Однак його попередника вперше згадують 1114 р. як укріплену цитадель. Археологи вважають, що спочатку це була дерев’яна споруда, яка згодом переросла у міцний замок галицьких князів (ХІІ–ХІV ст.). Одні джерела приписують будівництво замку Казимирові Великому, інші стверджують, що спорудив волинський воєвода Любарт у 1350-1352 рр.  У 1509 р. дерев’яний замок витримав облогу волохів, але наприкінці XVI ст. він згорів. На його місці звели наближений до трикутника замок з пісковику та цегли. Він складався з двох частин, розміщених на двох терасах: верхнього укріплення, власне замку, і нижнього подвір’я, оточеного мурами з п’ятьма баштами і трьома в’їзними брамами, та ще й додатково обнесеного земляним валом і глибоким ровом. Протягом 1594-1621 рр. укріплення витримувало напади турків. Після неодноразових спустошень і руйнувань у 1621 р. необхідно було відновлювати і ремонтувати замкові будівлі, для чого галицький староста Андрій Потоцький запросив архітектора Франческо Корасіні. У 1676 р. турецьке військо зруйнувало замок. До наших днів від замку кінця XVI ст. дійшли руїни мурувань п’ятигранної наріжної башти на рівні другого ярусу та рештки оборонної стіни з бійницями. На території замку збереглись численні підвальні приміщення.

Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття

Музей просто неба є структурним підрозділом Національного заповідника «Давній Галич». Він знаходиться на території давнього городища, на першій лінії оборонних валів, навпроти урочища Прокаліїв сад. Цей острівок народної архітектури знайомить відвідувачів з архітектурою і побутом жителів Прикарпаття кін. ХVІІ – поч. ХХ ст. Будівлі, що знаходься на території музею, свідчать про самобутність українського народного зодчества і водночас про його нерозривні зв’язки з традиціями будівельної культури слов’янських народів. На площі 4,5 га нині завершується будівництво «мікросіл» чотирьох етнографічних районів Прикарпаття: Покуття, Гуцульщини, Бойківщини та Опілля. В інтер’єрах пам’яток чимало етнографічних реліквій – предметів життя і побуту наших предків.Нині в музеї встановлено 11 архітектурних пам’яток, що представляють різні типи житлового та господарського будівництва.Експонати до інтер'єрів будинків  зібрані відповідно до специфіки регіонів.

Музей Писанки

Музей писанкарства – архітектурна несподіванка у вигляді триповерхового розмальованого будинку-яйця, яка є найбільшою серед подібних скульптур у світі. Що цікаво крім форми яйця варто виділити також те, що саме приміщення виготовлене з скла і не простого, а кольорового. Створили оригінальний об’єкт за проектом прикарпатського зодчого Ігоря Шумана. Коломийські науковці зібрали понад 12 тис. писанок із різних регіонів не тільки України, а й світу. В музеї існує традиція - перші особи держави під час відвідин музею отримують подане професійною писанкаркою біле куряче яйце, розтоплений бджолиний віск і писачок, яким залишають свій автограф на поверхні яйця, а далі розписують як писанку.

Похід на гору Ґрегіт

З центру села гостинцем через Горішне село вирушаємо на присілок Лішів. По дорозі, біля присілка Прокіреци, оглядаємо ще одне святилище – цілу плеяду священних каменів, один з яких жителі Космача в 1930 році подарували художнику Олексі Новаківському, про що свідчить напис на камені. Далі, через Прелуки і Завоєли поволі піднімаємось на гору Ґрегіт (1472 м), на якій цікава флора і фауна, багато священних каменів. За легендою, коли князь Володимир подивився з гори Рунок на Ґрегіт то сказав, що це ніби дитина тулиться до батька і матері. Здалеку Ґрегіт нагадує тризуб. Під Реготом була розташована під старшинська школа УПА, а в Завоєлах, на Пінькасюковій толоці, були дві битви повстанців з мадярами.

Музей «Гуцульщини та Покуття»

Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського заснований у 1926 році. Його колекційні збірки нараховують понад 50 000 одиниць збереження і представляють всі види традиційного народного мистецтва гуцулів та покутян, починаючи з ХVІІ століття до сьогоднішнього часу. Проте окремі експонати датовані ІV тисячоліттям до Різдва Христового і представляють землеробну культуру, відому в археологічній та історичній науці під назвою «трипільська». Авторами цих високохудожніх творів були гуцули, що населяли високогір’я українських Карпат Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей, а також покутяни, територія яких розмістилась між річками Прут, Дністер та Черемош.

Вироби із сиру

Практика виготовлення художніх виробів із сиру започаткувалася у пастушому середовищі, на полонинах, коли з грудкового сиру виготовляли не тільки бринзу, але й парені сири. До найдавніших виробів цього типу належали «фірмаки» – своєрідні паляниці, відтиснуті у спеціальних різьблених формах, оздоблених солярними знаками чи іншими геометричними орнаментами. З часом завдяки добрим пластичним можливостям сировини сформувалося мистецтво сирної фігурної пластики (коники, баранчики). Відповідні вироби спочатку слугували пастушими оберегами, виконували ритуальну функцію. Найулюбленішими образами фігурної сирної пластики виявилися коники з вершниками, з бербеницями, сідлами, олені (з аналогічними атрибутами), рідше – пташки, дрібні звірі. Сакральна функція цих виробів поступово затемнюється, натомість починає домінувати розважальна – фігурки побутують як власне сирна іграшка. Оригінальність сирної іграшки забезпечується уже самим матеріалом, світло-жовтувате забарвлення якого при просвічуванні збагачується світлотінями.

Ваш email
Ваше ім'я
Відгук
Вверх