Одноденні тури Верховинщиною

Vkontakte Facebook Twitter YouTube RSS

Одноденні тури Верховинщиною

  • Одноденні тури Верховинщиною

205 грн.

1 – 7 днів в Карпатах

Івано-Франківськ – Пнів – Пасічна – Яремче – Верховина – Замагура – г. Біла Кобила – Криворівня – Кривопілля (полонина «Діл») – г. Піп Іван – Яворів – Річка – Косів

План мандрівки

  • Для детального ознайомлення з культурою та мистецтвом  гуцулів Верховини нижче подані етнографічні маршрути на один туродень.
  • Маршрути можна комбінувати за власним бажанням.
  • У таблиці поданий скорочений план маршрутів.
  • Для більш детального вивчення плану туродня відкрийте посилання «Маршрут №», де поданий опис об’єктів, історії, меню харчування під час  туру.
Вартість одного туродня

Маршрути по Верховинщині та Косівщині

старт/завершення турів смт. Верховина


кількість чоловік в групі (грн./чол.)
2 4 6 8
Маршрут № 1
  • про Гуцульщину та гуцулів
  • фортеці горян
  • родовища Прикарпаття
  • музей нафтопромислів Галичини
  • карпатське опришківство
205


145 140 125
Маршрут № 2
  • таємниці старого мольфара
  • в гостях у цимбаліста
  • сороміцькі співанки
  • рослинна магія
  • божественні дерева
505



320 275 240
Маршрут № 3
  • Квадротур на гору «Біла кобила»
700

700 700 700
Маршрут № 4
  • слідами кінофільмів, знятих на Гуцульщині
  • музей фільму «Тіні забутих предків»
  • хата-гражда Харуків
  • церква Різдва Пресвятої Богородиці
  • музей літературних діячів
  • музей першого президента України
405

270
225 225
Маршрут № 5
  • піший похід на полонину «Діл»
  • полонинне господарство
  • духовна культура пастухів
  • народна медицина і ветеринарія
  • вірування забобони і демонологія
  • житло і господарські споруди пастухів
430



280 265 230
Маршрут № 6
  • піший похід на гору Піп Іван
  • Чорногірське святилище
  • гірські духи
470



295 255 220

Маршрут № 7

  • народні майстри Прикарпаття:
  • гуцульські ліжники
  • гуцульська сирна пластика
  • гуцульське бондарство
530



330 290 250
Маршрут № 8
  • косівська кераміка
  • килимарство
  • ткані пояси
  • виставка-продаж етнічних робіт з вовни
  • галицькі хрести-енколпіон
580


330 290 240

Маршрут № 9

  • автентичне гуцульське верховинське весілля на конях – 3500 грн./група
  • троїсті музиканти Варіант № 1 (на виїзд) – 2000 грн./група
  • троїсті музиканти Варіант № 2 (показ серед гір) – 3500 грн./група
  • аматорський театр – 2000 грн./група
  • колектив дримбарів – 700 грн./група

     

 

У вартість туру включається
  • Одноденні екскурсійні маршрути:
  • Транспортне (кінне) обслуговування
  • Професійне екскурсійне обслуговування
  • Походи на вершини
  • Майстер-класи народних промислів
  • Гуцульські обіди
У вартість туру не включається
  • Квитки на поїзд
  • Ночівля (готель)
  • Харчування (сніданок, вечеря)
  • Трансферт: Ворохта (Івано-Франківськ) – Верховина, 35 (170) км
  • Трансферт: Верховина – Ворохта (Івано-Франківськ), 35 (170) км
План маршрутів
Маршрут № 1 Івано-Франківськ – Пнів – Пасічна – Яремче – Верховина
Івано-Франківськ Залізничний вокзал
Івано-Франківська (пішохідна екскурсія)
  • Історія давнього Станіславова упродовж трьох століть
  • Театральне життя Станіславщини в період 1939 – 1945 рр.
По дорозі
  • Генетичний слід доісторичних міграцій в етнічному населенні Карпат: інформація про гуцулів, лемків, бойків
  • Топоміни, мікротопоніми, легенди як вияв етнокультурної пам’яті про татаро-турецькі набіги на Прикарпатті (XV – XVII ст.)
Пнів
  • Руїни єдиного замку Прикарпаття
  • Музей нафтопромислів Галичини (http://oilmuseum.org.ua/?page_id=487)
  • Становлення нафтової промисловості Прикарпаття
  • Історія нафтопромислу села Биткова
Пасічна
  • Село багате на родовища нафти, газу, залізної руди, скляних пісків, сірих вапняків, вапнистих пісковиків
  • В селі добувають природний газ
  • На території Пасічної діючі механічні кар’єри з виробництва вапна, бутового каменю, щебеню, піску, холодного асфальту, гравію, мармурових крихт
  • Похід до Бухтівецького водоспаду, висота 8 м
Дора
  • Дора – найдавніше село Галицької Гуцульщини (перша згадка 1618 р.)
  • Товариство «Сільський господар», що мало два відділення: пасічництво і шовківництво.
  • У Дорі була вілла знаменитого професора Львівської політехніки доктора К. Бартеля.
  • Дерев’яна гуцульська архітектура – церква святого пророка Іллі (згоріла у 2013 р.)
Обід
(факультативно)
Яремча
  • Присілок Дори за часів імператора Австрії Франца Йосифа І
  • Археологічні знахідки стародавніх часів
  • Княжа доба – активне заселення Гуцульщини
  • Будівництва залізниці Делятин – Вороненко
  • Яремча як курортне місце
  • Карпатське опришківство
  • Яремча, XXI ст.
  • Стежка Олекси Довбуша
  • Водоспад Пробій
  • Гуцульсько-китайський базар народних промислів
  • Пам’ятка архітектури – дерев’яний ресторан «Гуцульщина»
Поселення, смт. Верховина
  • У дерев’яному готелі «Повниця» в гірській місцевості. Дво-, тримісні номери стандарт (зручності на блок), напівлюкс (зручності в номері)
Вечеря  
Маршрут № 2 Верховина – Жаб’євський потік – Замагура
Сніданок  
По дорозі Таємниці старого мольфара:
  • Носії Земної Магії
  • Мольфарство – карпатський шаманізм
  • Види мольфарства (від цілительства, від худоби, від відвернення злих сил, громівники)
  • Вода як таємниця:
  • Громовиця. Ворожіння. Громові обряди
  • Громовиця (одне з імен жіночого грозового божества)
  • Громовиця – мольфарський інструмент
  • Громове дерево – найкращий матеріал для музичних інструментів (скрипки, трембіти, цимбал)
  • Громове колесо (символ оберегу в побуті та у вишивці)
Замагура
У гостях у цимбаліста Тюдика
  • Ознайомлення з музичним інструментом
  • Верховинські мелодії
  • Гуцульські сороміцькі співанки
Обід в садибі цимбаліста (включено у вартість маршруту)
Піший перехід на царину (пасовисько) Розповідь екскурсовода:
  • Гірські пасовиська, царинки й полонини, догляд за ними
  • Рослинна магія:
  • Зільник (1-й день Зелених Свят) – час збирання цілющого зілля
  • Ритуальне обмивання в діжці з використанням цілющих трав
  • Трави для любовної магії: джинджура (тирлич жовтий), золотий корінь (родіола рожева), любисток, вербена, первоцвіт, папороть, барвінок, приворотень
  • Використання гілок певних дерев для клечання (вбирання) оселі на Зелені Свята
  • Дерево як енергетичний вампір (осика)
  • Мітла з вербового, березового пруття як символ, захисний та шкідливий
  • Віник й мітла як еротичний символ
  • Плетіння віночків на Зелені Свята
  • Божественні дерева та ритуали горян, пов’язані із ними (дуб, тис, вільха, верба, груша, яблуня, ліщина)
Вечеря  
Маршрут № 3 смт. Верховина – с. Віпче – пер. Великий Присліп – піший підйом на гору Біла Кобила (1477 м) 3 км/3 год (16 км/2 год)
Сніданок  
Квадротур на гору «Біла кобила»
  • Знайомство з інструктором
  • Інструктаж з техніки безпеки
Маршрут проходить через самобутнє гуцульське село Віпче до найвищого присілка –селища Верховина, який розташований на висоті 1250 м над рівнем моря. Перепад висоти квадротуру – 650 м, пішохідного маршруту – 227 м. І з перевалу, і з вершини гори в сонячну погоду відкривається чудова панорама Покутсько-Буковинських Карпат
Обід (на полонині)
Інші квадротури з Верховини
  • смт. Верховина – прис. Рикалівка – с. Замагура – смт. Верховина. (20 км/2 год.)
  • смт. Верховина – с. Віпче – пер. Великий Присліп – піший підйом на гору Біла Кобила (1477 м) 3 км/3 год (16 км/2 год)
Вечеря  
Маршрут № 4 Верховина – Жаб’євський потік – Криворівня
Сніданок  
Верховина Фільми знятті на Гуцульщині:
  • Гора Глифа
  • Огляд кругової панорами Верховини
  • Місце, де знімали фільм «Олекса Довбуш»
  • Музей фільму «Тіні забутих предків»
  • Хата-гражда Лайскурійчуків – зйомки фільму «Аничка»
Обід (включено у вартість маршруту)
Криворівня
  • Хата-гражда Харуків – зйомки фільму «Тіні забутих предків»
  • Церква Різдва пресвятої Богородиці – місце зйомок фільмів «Тіні», «Довбуш»
  • Музей літературних діячів – І. Франка, М. Коцюбинського
  • Музей першого Президента України Михайла Грушевського
Вечеря  
І художній кінофільм «Олекса Довбуш», 1957 рік Зйомки кінофільму «Олекса Довбуш» 1955-1956 рр. в хаті-гражді Генсецьких (нині садиба Івана Сумарука) у c. Жаб’є під горою Глифа, Жаб’євському Потоці та біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці у селі Криворівня. Кіноактори-аматори із Гуцульщини: Параска Гараджук (с. Магурка) і Ярослав Чуперчук (с. Криворівня). Місце на вершині гори Глифа, із якої відкривається вид на селище Верховина, та місце під цією горою, де стояла хата-гражда Генсецьких
ІІ художній кінофільм «Тіні забутих предків», 1965 рік Зйомки кінофільму «Тіні забутих предків» 1963-64 рр. у селах Верховинського району. Селище Верховина, присілок Жаб’євський Потік, Хата-музей кінофільму «Тіні забутих предків». Власник музею – Василь Хімчак, екскурсовод – Галина Коржук. Криворівнянська церква Різдва Пресвятої Богородиці та Криворівнянський Музей-хата-гражда на присілку Заріччя, де знімався даний культовий кінофільм
Живі учасниці зйомок кінофільму: Ганна Бойчук і Ганна Чабанюк (селище Верховина) та Катерина Демидюк (с. Чорна Річка)
ІІІ художній кінофільм «Анничка», 1968 рік Зйомки кінофільму «Анничка» 1967 р. на Верховинщині
Місце зйомок кінофільму, селище Верховина, присілок Жаб’євський Потік, старовинна  хата-гражда Ганни Ласкурійчук (1923 р.н.)
На подвір’ї хати-гражди танцювали «Аркан» відомі кіноактори Іван Миколайчук та Іван Гаврилюк
У селищі Верховина живе гуцулка Марія Коніщук, в хаті якої проживали кіноактори Іван Миколайчук та Іван Гаврилюк
ІV художній кінофільм «Камінна душа», 1989 рік Зйомки цього кінофільму, створеного за мотивами твору Гната Хоткевича «Камінна душа», відбувалися в с. Криворівня, інших селах Верховинщини під керівництвом Станіслава Клименка та Анатолія Хостікоєва
Маршрут № 5 Верховина – Кривопілля – полонина «Діл»
Сніданок  
Піший похід на полонину «Діл»

По дорозі:

  • Духовна культура пастухів
  • Народна медицина і ветеринарія
  • Вірування забобони і демонологія
  • Побут пастухів
  • Розподіл та оплата праці
  • Трудовий розпорядок дня у пастухів
  • Полонинський посуд і начиння
  • Доставка молочних продуктів до села
  • Житло і господарські споруди
  • Вибір місця для будівництва колиби відповідно до вірувань і ворожінь
Полонинський обід  
Обов’язки ватага у давні часи на Гуцульщині
  • Знання технології переробки молока
  • Контроль за якістю молочних виробів
  • Навики знахаря
  • Виконання магічних обрядів
  • Знання народної арифметики (облік овець, кількість надоєного молока, виготовлення з нього продуктів)
Розподіл та оплата праці Архаїчний поділ праці на полонинах:
  • Депутат – власник або орендар полонин
  • Ватаг добирав і укомплектовував колектив пастухів для роботи на полонині:
  • Старший вівчар, «менший вівчєр» або «загонніник», бо він заганяв овець до струнки під час доїння
  • Помічник ватага, «ватрак». Він допомагав підтримувати ватру в стаї, готувати їжу для пастухів, займався заготівлею дров, забезпечення води
  • Носильник, «терхач». Займався перевезенням з полонини до села бринзи, масла, гулянки
Трудовий розпорядок дня у пастухів
  • Доїння худоби і переробка молока
  • Гуцули з овечого (коров’ячого) молока виготовляли такі основні продукти: грудковий сир («будз»), з якого робили бринзу, вурду, жентицю і густе кисле молоко («гуслянку»)
  • Процес виготовляння риндзі (законсервована молочно-соляна суміш в завудженому над вогнищем шлуночку молочної тварини)
  • Процес виготовляння глєгу (суміш з риндзі, котра перемішується з сіллю, заливається теплим молоком та залишається для настоювання. Додається до молока для згортання)
Полонинський посуд і начиння
  • Дійниці (дерев’яна посудина без ручки для доїння від 7до12 л)
  • Відро для доїння овець (дерев’яна посудина до 14 л)
  • Путиня (путеря) (дерев’яна посудина від 35 до100 л для зливання надоєного, клягання молока і розтирання буджу для приготування бринзи)
  • Бербениця (дерев’яна посудина висотою від 45 – 80 см для зберігання, транспортування бринзи, гуслянки, масла)
  • Міртук (дерев’яна посудина ємністю 1 л для заміру молока на полонині)
  • Маслєнки (дерев’яна посудина для виробництва масла)
  • Кочерга, зберинник, полонник, брай, квасник (дерев’яні пристрої для збирання, товчення, переробки будзу, бринзи, сметани)
Житло і господарські споруди
  • Водопійний жолоб із товстої смерекової колоди
  • Стійбища з молодих смерек для укриття худоби від спеки та дощу
  • Колиба (господарська будівля для переробки і зберігання молочних продуктів)
  • Додаткові будівлі для тварин: стая, кошара, корівник, телятники, ягнятники
  • Типи житлових будівель для пастухів: стаї, колиби, застайки (на літній період), зимарки (осінньо-зимовий)
Вечеря  
Маршрут № 6 Верховина – Зелене – г. Піп Іван
Сніданок  
По дорозі в автобусі
  • Гірські духи
  • Підвісний міст (кладка) – символічний кордон між двома світами
  • Нявки (лісові духи, котрі перевтілюються на вродливих дівчат)
  • «Міфічні коханці» – жіночі духи-спокусники
  • Чугайстер – лісовий чоловік, котрий полюбляє вогонь, співи та швидкі танці
  • Сорокакілометровий хребет Чорної Гори
Перекуска (включено у вартість маршруту)
Піший похід на вершину «Піп Іван»

По дорозі на вершину:

  • Гуцульська первісна «правдива» Чорногора – Смотрич (1894 м) і Вухатий камінь (1820 м)
  • Рельєф дуги у вигляді гігантського трону, до підніжжя якого стікають зі Смотрича й Вухатого каменю три потоки
  • Особливість Чорної Гори – найбільший язичницький другий храм слов’янського світу (один із трьох у південно-східній Європі в Х ст.)
  • Дослідження Чорної Гори в Х ст. в 30-40 роках Геродотом і ученим-енциклопедистом аль-Масуді (тлумачення уривку з праці «Золоті луги»)
  • Найбільші водні артерії Карпат на Чорногорі: Тиса (Чорна, Біла), Прут, Черемош (Чорний, Білий)
  • Поділ річок на кольори за загальноприйнятою давньоіранською системою географічних координат: північ – чорний колір, південь – червоний, захід – білий, схід – зелений або голубий
Вечеря  
Маршрут № 7 Верховина – Яворів – Річка
Сніданок  
Яворів
  • Гуцульські ліжники
  • Майстер-клас з ткацтва в домашніх умовах
Виставка-продаж виробів із овечої вовни (тапочки, шкарпетки, рукавиці, ліжники, гобелени, килими)
Місцеві ліжники – екологічно чисті вироби. Ліжник несе в собі особливу сильну карпатську енергетику. В його орнаменті часто трапляються давні солярні магічні знаки, важливі обереги для людини
Річка Гуцульська сирна пластика:
  • Сирні овечки, коники, олені на коровай та на Великдень
  • Сирні колечка для весільного обряду
  • Сирні коники із вершником та бербеницями до весільного столу з пивом
  • Сирні баранчики за душі померлих дітей та за здоров’я худоби
Обід (включено у вартість маршруту)
Гуцульське бондарство: традиційне і нове
  • Міжнародна торгівля: бочки бондарної роботи (поташ, сіль, мед, віск), Х– ХVII ст.
  • Знахідки часів Римської імперії (Х ст.) – бондарний посуд із сосни
  • Доставка бондарних виробів (боклаги, бочки, дійниці, діжки, коновки, балії) в Росію і на Сибір, поч. ХІХ ст.
Асортимент посуду гуцулів
  • Посуд для зберігання та транспортування води та рідини (коновця, конов’я, дерев’яне відро, водоніска, боклаг, берівка, барилочка, боклажок)
  • Посуд для зберігання та переробки с/г продуктів (бочка, кадовб, лелітка, делетка, діжка, бербениця, путера, гордов)
  • Посуда хатнього використання (цебер, дійниця, скопець, діжка, масельничка, гарнчик, зваряльник)
  • Посуд для вимірювання об’єму рідких і сипучих речовин (гарнець, мірка, мацька, «ділеточка», «міртук», «бербениця»)
  • Посуд обрядового призначення (дорінник, пасківець та ін.)
Вечеря  
Маршрут № 8 Верховина – Косів
Сніданок  
Косів
Косівський мистецький комбінат
  • Огляд виробництва
  • Виставка-продаж гуцульської кераміки
  • Тарілки, глечики, чайники, плитка, свічники, чаші, глиняні горщики, вази та інший прикладний посуд
  • Обід в садибі ліжникарів (включено у вартість маршруту)
  • Державний інститут прикладного та декоративного мистецтва
Килимарство
  • Екскурсійне ознайомлення з інститутом, цехом декоративного ткацтва
  • Історичний огляд килимарства кінця ХІХ поч. ХХ ст. на Гуцульщині
  • Сучасний стан килимарства на Гуцульщині
  • Художньо-композиційні особливості килимарського промислу на Гуцульщині
  • Орнаментальні традиції килимарства на Гуцульщині
  • Килимова модифікація в сучасному інтер’єрі
  • Матеріали, обладнання, фарбування
  • Техніко-технологічне виконання килимових виробів
Ткані пояси
  • Символіка пояса, який з’єднує з потойбічним світом
  • Обрядовість з поясами:
  • Чоловічий пояс як оберіг проти відьом. За поясом носили полин і любисток проти відьом
  • Щоб не вразив грім, затикають за пояс гілку ліщини
  • На свято Юрія пастух стріляв з рушниці біля овець, потім зашивав кулю в пояс і носив цілий рік, щоб вовки не нападали на отару
Виставка-продаж етнічних робіт з вовни
  • Гобелени
  • Пальта із овечої вовни
  • Шарфи
  • Запаски (гуцульські спідниці)
  • Крайки (гуцульські пояси до спідниць)
Обід (факультативно)

Галицькі хрести-енколпіон

(двосторонні складні-хрести)

  • Тип «класичного» галицького енколпіона
  • Великі хрести-енколпіони із зображенням Розп’яття і Богородиці
  • Прямокутні мініатюрні хрести з Розп’яттям і Богоматір’ю Орантою
  • Енколпіонти з іконографією Богородиці-Одигітрії
  • Художні особливості гуцульських нагрудних оберегів-хрестів:
  • Чоловічі та жіночі нагрудні хрести
  • Жіночі згарди (нашийна жіноча прикраса у вигляді відлитих з латуні хрестиків)
  • Інші мосяжні вироби:
  • «Сороківці» – прикраси з нанизаних на ланцюжок монет або відлитих з латуні кружків-розеток, оздоблених геометричним орнаментом
  • «Шелести» – нашийні прикраси у вигляді нанизаних на шнурок «леліток» – трапецевидних пластинок
  • «Чепраги» – застібки для жіночих прикрас, святкового верхнього одягу, для кожухів
  • «Черес» – широкий чоловік пояс, оздоблений латунними декоративними елементами (пряжками та кільцями)
Вечеря  
Маршрут № 9  
Автентичне гуцульське верховинське весілля на конях
  • Особливості гуцульського весільного одягу
  • Показове верховинське весілля на конях
  • Майстер-клас гуцульських танців
  • Місце проведення – хата-музей, збудована у вигляді автентичної дерев’яної садиби
  • Учасники (туристи): князь (молодий), княгиня (молода), дружби, дружки, нанашка (хресна мама), гості
  • Усім учасникам видається весільне вбрання, залежно від весільного статусу
  • Виконавці (гуцули):
  • Троїсті музики (скрипка, сопілка, бубен)
  • Ведучі: 4 чол.
  • Шинкар: 1 чол.
  • Коні: 2 пари
  • Пригощання учасників (настоянки, закуска)
  • Обід
  • Гуцульські весільні страви
Троїсті музиканти
Варіант № 1 (на виїзд)
  • Гуцульські музики (капела Романа Кумлика «Черемош»)
  • Ознайомлення з музичними інструментами (трембіта, дудки, цимбали, баян, бубен, скрипка)
  • Гра верховинських та тернопільських мелодій
  • Майстер-клас гуцульських танців
Троїсті музиканти
Варіант № 2 (показ серед гір)
  • «Гуцулка» – танець (майстер-клас)
  • Гуцульські жартівливі пісні
  • Співанки про опришка
  • «Аркан» – танець
  • «Гуцульські мотиви» (цимбали, скрипка, трембіта, флояра, бубен)
  • «Гуцульські мотиви» на флоярі
  • «Танець з топірцями»
Аматорський театр Г. Хоткевича
  • Вистава «Верховинці»
  • Вистава «Дідо Іванчик»
  • Танець «Гуцулка»
  • «Народні мотиви» на скрипці та цимбалах
Колектив дримбарів
  • Знайомство з керівником ансамблю Миколою Максимюком, правнуком Чукутихи
  • Гуцульські співанки на дримбах, виконують п’теро гуцулів:
  • Криворівнянська (виконання «Гімну Гуцульщини»)
  • Жаб’євська (виконання веселих застільних наспівів)
  • Бабатки (танцювальна мелодія)
  • Аркан (чоловічий гуцульський танець)
  • Річкова (виконання веселих застільних наспівів)
Ваш email
Ваше ім'я
Відгук
Вверх