Тур замками та святинями Галичини, Волині

Facebook YouTube RSS

Тур замками та святинями Галичини, Волині

  • Тур замками та святинями Галичини, Волині

1485 грн.

Чотири дні

Тернопіль – Золочів – Підгірці – Олесько – Почаїв – Кременець – Межиріч – Острог – Дубно – Луцьк – Володимир-Волинський – Зимне – Кременець – Вишнівець – Збараж – Тернопіль

План мандрівки

1 ДЕНЬ
Тернопіль 7:30 Зустріч групи на залізничному вокзалі
Переїзд – Тернопіль – Золочів – Підгірці – Олесько – Почаїв (Кременець)
Золочів Замок, XVI–XVII ст. Китайський палац, XVIIІ ст. Обід
Підгірці Палац, 1635–1640 рр. Костел Св. Йосифа і Воздвиження, 1752–1766 рр. Парк з парковими спорудами, XVII–XVIІI ст.
Олесько Замок, XIІI–XVIІI ст.

Поселення. Почаїв (Кременець)

Почаїв – готель на території Лаври. Чотиримісні номери зі зручностями на коридорі.

Кременець – новозбудований готель в центрі міста. Дво-, тримісні номери зі зручностями в номері.

Вечеря

2 ДЕНЬ
Почаїв (Кременець) Сніданок

Переїзд – Почаїв (Кременець) – Межиріч – Острог – Почаїв (Кременець)

Почаїв Почаївська Лавра. Церква Успіння Пресвятої Богородиці, 1771–1791 рр. Святі Ворота, 1835 р. Троїцька церква, 1906–1912 рр. Дзвіниця лаври, 1862–1871 рр. Вільний час
Межиріч Свято троїцький монастир, XV–XVII ст.
Острог Палац князів Острозьких, XIV–XVI ст. Богоявленська церква, XIV ст. Острозька академія, XVІІI ст.
Почаїв (Кременець) Вечеря. Ночівля
3 ДЕНЬ
Почаїв (Кременець) Сніданок
Переїзд – Почаїв (Кременець) – Дубно – Луцьк – Володимир-Волинський – Зимне – Почаїв (Кременець)
Дубно Замок князів Острозьких і Любомирських, 1492 р. і 1780 р.
Луцьк Замок Любарта, XIІI ст. Вільний час
Володимир-Волинський Залишки валів. Собор Успіння Пресвятої Богоматері, 1160 р. Церква Св. Василія, XV ст.
Зимне Святогірський Успенський оборонний монастир, 1495 р.
Почаїв (Кременець) Вечеря. Ночівля
4 ДЕНЬ
Почаїв (Кременець) Сніданок

Переїзд – Почаїв (Кременець) – Вишнівець – Збараж – Тернопіль

Кременець Фортеця (руїни), IX–XVIст. Ансамбль колегіуму, 1731–1743 рр. Францисканський монастир, 1636 р. Житловий будинок «Близнята», XVIII ст. Обід
Вишнівець Палац Вишневецьких, 1395 р.
Збараж Замковий палац, 1612–1631 рр.
Тернопіль Відправка групи на залізничний вокзал (19:00)
Поїзд
  • прибуття: № 49, 143, 59
  • відправка: № 143, 160, 81, 118
    У вартість мандрівки включається
  • Транспортне обслуговування
  • Ночівля (3 ночі)
  • Екскурсійне обслуговування
  • Харчування (2-х разове)
  • Страхівка
  • Супровід групи
  • У вартість мандрівки не включається
  • Квитки на поїзд
  • Вхідні квитки – 123 (108) грн./чол.
    Золочів
  • Замок, XVI–XVII ст.

Місто і фортеця знаходилось на перетині важливих торгівельних галицьких шляхів. У Золочеві Глинянський тракт «злучався» з дорогою на Теребовлю і Галич. Ця обставина і дала давню назву «Злучів», яка згодом трансформувалася у Золочів. «Вілла Золочів» складалася з житлового двору та нечисленної сільської забудови.
Тепер – це побудований за голландською системою та витриманий у стилі ренесансу з каменю витягнутий прямокутник, оточений земляними валами, укріплений іззовні тесаними кам’яними плитами і встановленими на їх рогах п’ятикутними бастіонами.
У палаці Золочівського замку зберігся і дуже дотепно влаштований «ватерклозет». Ринва з даху була проведена через унітаз, а на дворі знаходилася крита вигрібна яма. У такий спосіб дощова вода «змивала всі сліди». Наголошуємо на цьому, адже відомо, що в тогочасному Версалі нічні горшки виливали просто в сад, на троянди !!!

  • Китайський палац, XVIIІ ст.

Палац є наочним прикладом захоплення модою на «китайщину», яка поширилася по всій Європі. Опис мандрівників, а також вироби, що потрапляли торговими шляхами з Східної Азії до Європи, створювали враження про Китай як про «країну раю на Землі».
Китайський палац у Золочеві є одним із трьох у Європі. Які збереглися і донині.

    Підгірці
  • Палац, 1635–1640 рр.
  • Костел Св. Йосифа і Воздвиження, 1752–1766 рр.
  • Парк з парковими спорудами, XVII–XVIІI ст.

Це і є уславлений колись у всій Європі, а тепер призабутий Підгорецький замок. В його ансамбль входить оточений складною оборонною системою триповерховий палац, заїжджий двір, костьол і парк. Про призначення замку сповіщав напис латинською мовою на мармуровій таблиці при вході до нього: «Вінець ратних трудів – перемога, перемога – тріумф, тріумф – відпочинок». Саме для відпочинку коронного гетьмана (головнокомандуючого всіма збройними силами Речі Посполитої Станіслава Конєцпольського) і був споруджений замок у Підгірцях.
У давнину палац складався з просторих залів. Все тут було прекрасне: долівка, декоративні стіни, мармурові портали і каміни, позолочені склепіння. Надзвичайно високу мистецьку вартість мали плафони стель, вони відзначалися багатим рисунком і профілями.

    Олесько
  • Замок, XIІI–XVIІI ст.

В Олеському замку у 1570 р. народився нащадок давнього українського боярського роду Іван Данилович. Як для свого часу, Іван будь-якими способами намагається поліпшити своє суспільне становище. Одружившись на Катерині Красницькій, Данилович за її придане починає розбудовувати замок. Вдруге він одружується з дочкою коронного гетьмана Станіслава Жолкевського – Софією. Саме завдяки їй він отримує другу частину Олеського замку, а також землі на Чигиринщині.
Масштаб будівництва в Олеську вражав сучасників. Про його розмах свідчить кількість каменю і цегли, які фірами підвозили до замку.
Дві найяскравіші події, котрі сталися в стінах замку, поставили КРИВАВУ та КОРОНУ печать в його історії !!!
Через позицію І. Даниловича у 1615 р. сталася велика трагедія. Син коронного гетьмана Речі Посполитої Адам Жолкевський, закоханий у дочку І. Даниловича від першого шлюбу, на знак протесту привселюдно вдарив себе ножем і так покінчив життя самогубством.
У 1629 р. дочка Даниловича Теофілія в Олеському замку народжує сина Яна – майбутнього польського короля Яна ІІІ Собеського – переможця знаменитої битви під Віднем 1683 р.
Сам Ян Собеський про цю подію пише так: «Народився я в Олеську, замку на високій горі, в милі від Білого Каменя, де теж король Михайло народився. Під час свого народження били сильні громи так, що аж кравець моєї мами від того оглух і був глухим до самої смерті. У цей же час татари напали на околиці замку».

    Підкамінь
  • Камінь-моноліт

Результати археологічно-архітектурних досліджень ,проведених 1984-97 рр. під керівництвом Рожка, засвідчують існування на Камені в часи Галицько-Волинського князівства двоярусної оборонної споруди. Перший її поверх складає приміщення розміром 10 х 2 м. х 2,6 м., в основі якого на скелі розміщено дві погибельні ями. Тут, був склеп або ж келія. Розміщення на скелі (на другому поверсі) храму підтверджують викуті на її вершині ще дві ніші для християнських поховань та виявлені біля її підніжжя керамічні плитки XII–XIII ст. уживані лише в церковних підлогах.

  • Домініканський монастир, XV–XVIII ст.

Наприкінці XVII ст. продовжувалося будівництво монастиря та костелу. Значні кошти на цю справу виділяв польський король Ян ІІІ Соб’єский, офірував численні коштовності здобуті у битвах з турками. Ян ІІІ Соб’єский часто говорив: «Я зроблю вам із Підкаменя другу Ченстохову !». За його сприянням завершилося будівництво монастиря.

    Почаїв
  • Почаївська Лавра

Монастир у Почаєві заснували монахи, які залишили Київ після Батиєвого погрому у 1240 р. Дідичка з Вірлянського замку, що був поблизу Почаєва, Анна з Козинських Гойська, отримала від грецького митрополита неофіта, який у неї гостював по дорозі з Москви, ікону Божої Матері. В 1597 р. Гойська подарувала ікону у розбудований її коштом православний монастир у Почаєві.
Щедрим меценатом Почаївського монастиря був відомий авантюрист та багатій Микола Потоцький. Він фундував спорудження та оздоблення рококової церкви Успення Пресвятої Богородиці, організував коронацію образу Почаївської Божої Матері й провів свої останні роки покутником в монастирі.

    Межиріч
  • Свято троїцький монастир, XV–XVII ст.

Монастир заснували князі Острозькі. Його походження легенда пов’язує з фактом, що на цьому місці мешкали кілька монахів-самітників. Вони займалися лікуванням людей. Під час чергово монгольського нападу їх убили. В пам'ять про це поставили каплицю, з якої почалось селище і монастир. Святиню розбудовували протягом. XV–XVII ст. вона складається з Троїцької церкви, келій, дзвіниці та житлового корпусу. Початок кам’яного храму на його території заклав 1454 р. князь Іван Острозький. Монастир оточений оборонними мурами, товщина яких сягає 1,5 м., а висота – 5–8 м. на кутах зведені чотири вежі, прикрашені ренесансним декором та орнаментом в стилі італійського «сграфіто».

    Острог
  • Палац князів Острозьких, XIV–XVI ст.
  • Богоявленська церква, XIV ст.
  • Острозька академія, XVІІI ст.

В Україні є небагато міст, які б значили у її історії так багато, як Острог. За припущенням, назва міста виводиться від фортеці, що постала за часів Київської Русі на горі над річкою Вілія. Перша згадка про місто датується 1100 роком. З 1199 р. воно входило до Галицько-Волинського князівства. Найкращі сторінки його минувшини пов’язані з ім’ям князя Василя-Костянтина Острозького. Завдяки меценатській та державній діяльності князя, місто громадило навколо себе найкращі уми тогочасної України та Європи. Культурна Столиця – так називали це місто. Острог гідно конкурував із золотоверхим Києвом. Замок, три палаци, ратуша, дев’ять церков, костел, дві синагоги, мечеть. Ідеальне місто…1576 р.постала слов’яно-греколатинська академія. Завдяки діяльності академії, українці органічно долучились до системи загальноєвропейської освіти. Тут давньоукраїнською видано «Острозьку Біблію» та перший повний переклад Святого Письма.

    Дубно
  • Замок князів Острозьких і Любомирських, 1492 р. і 1780 р.

На території замку збереглися два палаци. З південного краю стоїть палац князів Острозьких (1492 р.), де була скарбниця та архів. Навпроти з північної сторони, – палац Любомирських (1780 р.), його будову в бароковому стилі розпочав арх. Г. Іттар, а продовжив уже у стилі класицизму італійський архітектор Доменіко Мерліні. Він спроектував у палаці великий бальний зал, який підняв на висоту півтора поверху, і декорував круглою коронадою, вписаною в прямокутне приміщення. До нашого часу збереглися лише фрагменти фризів. На одному з них зображено сюжет свята Вакха. В замку діяла ливарна майстерня, де виготовлялися гармати, культові речі для храмів і монастирів, предмети побуту. За часів Любомирських Дубно стало найбільшим містом Волинського воєводства.

    Луцьк
  • Замок Любарта, XIІI ст.

Будівництво замку розпочалося уже принаймні у XII ст. це були потужні дерев’яні укріплення. Як і решта міста, замок постраждав під час монгольського нападу в XIІI ст. князь Дмитро-Любарт розпочав перебудову фортеці. Дерев’яні конструкції поступово змінювалися цегляними. Першою постала в’їздна брама, знана як вежа Любарта. Її висота 28 м. з часом до неї долучились Владича, а в південно-східному куті – Стирова (знана також як вежа Свидригайла). Князь Свидригайло був улюбленцем Луцька. Коли в 1431 р. він виступив проти Польщі в боротьбі за Поділля і зазнав локальної поразки, місто продовжувало опиратися ворогам. Захисники замку навіть стратили п’ятьох ченців-домініканців, котрих звинуватили в шпигунстві.

    Володимир-Волинський
  • Залишки валів
  • Собор Успіння Пресвятої Богоматері, 1160 р.
  • Церква Св. Василія, XV ст.

Як місто Володимир воно згадується в літописах вже під 988 р., коли київський князь Володимир Великий віддав його у володіння синові Всеволодові. За свою історію Володимир був важливим містом волинського та Галицько-Волинського князівства. Через своє розташування, на перетині шляхів Русь – Польща – Литва, воно стало сильною фортецею та потужним торговим центром.
1199 р. – Володимирський князь Роман Мстиславич об’єднує Галицькі і Волинські землі.
1349 р. – містом заволодів польський король Казимир Великий.
1793 р. – після другого поділу Польщі, місто потрапило під владу російської імперії.

    Зимне
  • Святогірський Успенський оборонний монастир, 1495 р.

За легендою, князь Володимир Святославич побудував тут в 1001 зимову резиденцію і храм. З тих пір і до нині в монастирі зберігається чудотворна ікона Зімновской Божої Матері. За легендою, 998 р. вона прибула з Константинополя до Києва разом з княгинею Анною. Письмова згадка про монастир знаходимо під 1458 в житії преподобного Феодосія Печерського. Зараз це діючий жіночий моанстир.

    Кременець
  • Фортеця (руїни), IX–XVIст.
  • Ансамбль колегіуму, 1731–1743 рр.
  • Францисканський монастир, 1636 р.
  • Житловий будинок «Близнята», XVIII ст.

Певней час фотеця була в’язницею для князя Свидригайла, а вже 1539 р. Кременець став власністю польського короля Сигізмунда І Старого Бони Сфорци д’Арагон. Відтоді ім’ям цієї ексцентричної володарки названа гора з фортецею, що височіє над містом. До нашого часу збереглись фрагменти Надбрамної, Черленої та Шляхетської веж. Вісім років у замку утримували суперника князя Вітовта за престол – князя Свидригайла. 1648 р. козацький загін під керівництвомФенона Джалалія після кількатижневої облоги здобув і зруйнував фортецю.

    Вишнівець
  • Палац Вишневецьких, 1395 р.

В історичних джерелах вперше згадується під 1395 р., коли Дмитро Корибут отримав від князя Вітовта право на володіння цими землями і розпочав будівництво оборонного замку. Саме у Вишнівці народився Дмитро Байда Вишневецький – майбутній засновник українського козацтва. 1603 р. у Вишнівці гостив знаменитий Григорій Отреп’єв. Авантюрист, котрого поляки підтримали в боротьбі за московський трон. З часом частина роду Вишневецьких покатоличилась, і вже представник одного з відламів родини Ярема Вишневецький під час повстання Б. Хмельницького, «заспокоюючи» козаків та селян, топив Україну в крові.

    Збараж
  • Замковий палац, 1612–1631 рр.

Теперішній замок розташований на вершині гори над заболоченою долиною річки Гнізди. В 1612–1631 рр. його розбудовою опікувались брати Христофор та Юрій Збаразькі. 1631 р. після смерті Ю. Збаразького власником став Ярема Вишневецький. Магнат перетворив фортецю на неприступну, оточив її земляними валами шириною 23 м., прибудував каземати з підземними ходами, збільшив кількість гармат. Після нещасливої для поляків битви під Пилявцями замок недовго належав козакам, але вже 1649 р. під його стінами відбулася грандіозна битва. Фортецю оточили 100-тисячна козацька та татарська армії. Під час шеститижневої оборони поляки активно використовували підземелля. Замок витримав облогу і дочекався допомоги короля Яна ІІ Казимира. Однак 1675 р. фортецю таки здобула і знищила турецька армія Ібрагіма Шишмана. Наступні руйнування сталися 1717 та 1734 рр. через напади російських військ.

Джерело інформації. Путівник «Автомобільна прогулянка Україною», 2008 (частково)

Ваш email
Ваше ім'я
Відгук
Вверх