Відбувся 19-21 липня
Ось і відбувся сьомий фестиваль «Підкамінь-2013»! Дружня та приємна атмосфера панувала протягом усіх трьох днів. 
На гостей чекали талановиті музиканти, серед яких, між іншим, окрім наших рідних українських гуртів, були і гості з інших країн! Фестиваль охоче зустрів на своїх землях гурт «Pawa» з Білорусії та гурт «Svjata Vatra» з Естонії! Вчили своєму ремеслу незрівнянні майстри з золотими руками, а на літературній сцені мали можливість виступити та презентувати свої шедеври чудові поети та літератори.
Тимчасові мешканці фестивалю готували їжу на відкритих вогнищах на території наметового містечка або ж куштували смачні страви з казанів. Тут тобі і картопля по-селянські з м’ясом, і вареники, і куліш, і борщ. Аж очі розбігаються, коли голодний!
Організаторами були підготовлені усілякі конкурси та програми. З різних областей з’їхалися торговці, щоб запропонувати люду на ярмарку свій товар на будь-який смак: в’язки бубликів, прикраси, дерев’яні вироби, український одяг, всього і не злічиш.
Ранок розпочинався з енергійної зарядки, яку проводили волонтери. І їм таки вдавалося розворушити деяких ще сонних людей, котрі розпочинали радісно рухатися з усіма під музику. Сповнені силою фестивальники грали в м’яча та фрізбі, приймали участь у атракціонах, каталися на конях, стріляли з луків, стрибали на батутах.
Перепочити люди сідали прямо серед трави. Веселі вирази облич, сповнені радості та задоволення, щирі посмішки – ось, що найчастіше можна було побачити на фестивалі! Ось, що в більшості випадків робить фестиваль надзвичайно дружнім і приємним. Усі відкриті для спілкування та охоче знайомляться між собою! Підтверджень цього можна навести вдосталь.
З 13-ої години розпочинала свою роботу денна сцена, на котрій грали в основному досить молоді гурти, їх було близько двадцяти. Кожен привніс свій настрій, свою енергетику, комусь подарував незабутній драйв, запалив душу. Хтось зі слухачів відкрив для себе нові улюблені гурти. Всі охоче фотографувалися один з одним. Один із мінусів, на який вказували учасники – невпинний вітер, який також охоче завітав до фестивалю! Але не зважаючи ні на що, кожен отримував те, що хотів, та те, за чим завітав до Підкаменя!
Організатори, що обіцяли насичену програму, не підвели. Одразу після того, як останній гурт закривав денну сцену, свою роботу розпочинала вечірня велика сцена. Це було на радість усім, адже саме тут була змога відірватися під шалену музику хедлайнерів.
Хтось з нетерпінням чекав на виступ «Кому Вниз», комусь до вподоби більше «Тартак» або інший гурт. Танці до упаду, вибухи оплесків, підспівування – усіх накрила атмосфера драйву!
Виконавці з задоволенням виходили на біс, охоче розважали публіку жартами. Однією з фішок цьогорічного фестивалю стало те, що кожен гурт опісля виступу сходив зі сцени до публіки, котра могла взяти автограф та поспілкуватися з улюбленим кумиром. Дивлячись наскільки кожен з гуртів старався та викладав масу енергії у виступ, дивуєшся, звідки в них стільки сил береться!
На великій сцені, окрім названих гуртів, можна було послухати PAWA (Білорусія), Триста8ісім (Ужгород), Йорий Клоц (Львів), Svoboda (Росія), Пан Пупец (Івано-Франківськ), BAndurbaND (Харків), КораЛЛі (Івано-Франківськ), PAWA (Білорусь), Чумацький шлях (Хмельницький), АСТАРТА (Київ),
Rock-H (Мукачево), Svjata Vatra (Естонія), Друже Музико (Одеса), Los Colorados (Тернопіль), Цвіт кульбаби (Івано-Франківськ), Ot Vinta (Рівне). Неабиякий список! Ще однією несподіванкою став новоутворений гурт на фестивалі «Як умієм, так і пієм».
Їхні репетиції можна було спостерігати в першій половині дня. Хіт «Лягай!» певно запам’ятався кожному, а таке далеко не на кожному кроці побачиш! Учасники кричали на все горло «Лягай!» і падали додолу. Організатори дуже творчі люди, що придумали таку веселу забавку! Одразу можна сказати, що фестиваль створений для людей, які можуть також активно прийняти участь в ньому. З кожним днем людей ставало все більше. Якщо в п’ятницю, в перший день, можна було почути від гуртів на денній сцені, що хотілося б бачити більше народу, то в неділю ситуація значно змінилась. На фестиваль з’їжджалися з різних куточків України. Добиралися потягами, автобусами, хтось навіть автостопом та велосипедами! На теренах фестивалю знайшлося місце і для з’їзду байкерів, котрі зупинилися далеченько від сцени, але це не зашкодило їм танцювати під чудові гурти довгий час! На фестивалі ставалися приємні речі – хтось знайшов нового друга, а хтось знайшов своє кохання! Тисячі глядачів стали свідками того, як юнак запросив дівчину на велику сцену і запропонував їй руку та серце! Вона таки погодилась. Ця подія привнесла у фестиваль стільки тепла та любові, що годі було й уявити! Зустрічалися і ті, хто святкував свій День народження, декотрих навіть привітали зі сцени. Серед натовпу можна було зустріти багато людей у вишиванках, з браслетами, на яких зображена національна атрибутика, хлопців та дівчат з розмальованими обличчями. Кожен з гостей та учасників вносив щось своє і був невід’ємною складовою нашого спільного свята. О пізній годині на відвідувачів очікували кінопокази на малій сцені. До програми увійшло близько 20-ти фільмів та короткометражок українських і зарубіжних режисерів. В ніч з п’ятниці на суботу більшість часу було відведено для показу короткого метру, а з суботи на неділю особливою подією для кінолюбителів був показ відомої стрічки українського режисера Бориса Івченка «Пропала грамота». Особливо вражає місце проведення фестивалю – селище Підкамінь Бродівського району Львівської області. Камінь, під яким знаходиться село, має ще назву Чортового каменя, поряд з яким розташований монастир та безліч не до кінця досліджених печер. Існують різні легенди про те, як камінь опинився на тому місці, де він зараз є, і чому власне називається Чортовим. Одна з них відає нам те, що цей могутній камінь ніс чорт аж до самої Почаївської Лаври, але, бідолашний, не зміг донести, не втримав і кинув на місці. Інша легенда говорить, що камінь таки впав на потрібне місце – на церкву, яка, по словам, колись там стояла, а по сьогодні з каменя доносяться голоси та спів церковних служителів та дзвін дзвонів. Існують і інші думки, більш реальні. Після розкопок археологи прийшли до висновків, що під час існування Галицько-Волинського князівства на камені була побудована Данилом Галицьким дерев’яна оборонна споруда, що входила в систему оборонних вершин, серед яких Львів, Холм, Данилів та інші. Інший варіант – на камені розташовувався монастир, про що свідчать наявність на поверхні спеціальних пристосувань для зберігання мощей та залишки цвинтаря на пагорбі. Камінь справді вражає своєю величчю та могутністю. Його розміри сягають 17 м заввишки і 8-10 м завширшки! А з пагорба відкривається неймовірний вигляд на ліси, тутешні простори та церкви.
Тур фірма «Окрайна»